ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: НОВІТНІ ТРЕНДИ ЧИ ПЕРМАНЕНТНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ?

Автор(и)

  • Олександр ШАРОВ Національний інститут стратегічних досліджень та Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук України.

Ключові слова:

Глобалізація, інтернаціоналізація, міжнародні економічні відносини, світовий економічний порядок.

Анотація

Досліджено економічну глобалізацію у загальнотеоретичному й історіософському контексті. При аналізі питання походження термінологічних трактувань розвинуто новий підхід щодо об’єктивності її характеру та незворотності процесу як іманентного елементу розвитку людської спільноти і міжнародних економічних відносин. Вказано на її спорідненість та відмінність від інтернаціоналізації світового господарства. Зазначено, що з огляду на це виникає питання про часові межі процесу глобалізації, щодо якого існують різні підходи. Розглянуто наявні варіанти періодизації глобалізаційних процесів, а також її особливості в часи світової фінансової кризи 2008–2010 рр. і зроблено висновок, що глобалізація – це об’єктивний процес освоєння (у т. ч. економічного) людською спільнотою простору свого проживання, який характерний для всього періоду існування людства й обумовлений іманентною властивістю людства до співробітництва, але свою чітку спрямованість він виявив після т. зв. «великих географічних відкриттів», посилився наприкінці ХІХ ст. (через індустріалізацію провідних європейських націй і колонізацію африканського континенту та інших неєвропейських територій) і став основною тенденцією світового економічного розвитку наприкінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Особливу увагу звернуто на проблему використання окремої національної валюти як міжнародного засобу платежу (перш за все, йдеться про долар США), що є характерною рисою сучасного етапу глобалізації.

Класифікація за JEL: F60.

Посилання

Levitt T. Globalization of Markets. McKensey Quarterly. Summer. 1984. URL: http://www.lapres.net/levit.pdf.

Albrow M., King E. (eds.). Globalization, Knowledge and Society. London: SAGE, 1990. 288 p.

Robertson R. Globalization: social theory and global culture. London: SAGE, 1992. 224 p.

Giddens A. The Consequences of Modernity. Cambridge: Polity Press, 1991. 200 р.

Fotopoulos T. Globalization, the reformist Left and the Anti-Globalization «Movement». Democracy & Nature: The International Journal of Inclusive Democracy. 2001. Vol. 7, No. 2. July. URL: http://www.staff.ncl.ac.uk/david.harvey/AEF806/Fotopoulos.pdf.

Шавшуков В. М. «Смена караула» в глобальной экономике: оценка сценария. США и Канада: экономика, политика, культура. 2012. № 12. С. 23–38.

Bordo M. Globalization in Historical Perspective. Business Economics. 2002. January. Р. 20–29.

Stiglitz J. Making Globalization Work. N. Y., 2006. 374 р.

Родрик Д. Парадокс глобализации. Москва: Изд-во Ин-та Гайдара, 2014. 576 с.

Kaletsky A. Capitalism 4.0. The Birth of New Economy. L.: Bloosbury, 2011. 448 р.

Gills B. K., Thompson W. R. Globalizations, history and historical globalities. Globalization and Global History / еd. by B. K. Gills, W. R. Thompson. L., N. Y.: Routledge, 2006. 320 p.

Wilkinson D. Globalizations: The First Ten, Hundred, Five Thousand, and Million Years. Comparative Civilization Review. 2003. Vol. 49, No. 49. Р. 132–145.

Wescott R. W. Comparing Civilizations. An Unconsensual View of Culture History. Atherton: Atherton Press, 2000. 377 p.

Frank A. G. The Bronze Age World System and its Cycles. Current Anthropology. 1993. No. 34. Р. 383–413.

Clinton H. Foreign Policy Address at the Council on Foreign Relations. 2009. 15.07. URL:http://www.state.gov/secretary/rm/2009a/july/126071.htm.

Haas R. World Order 2.0. Foreign Affairs. 2017. Jan. / Feb. Р. 2–9.

##submission.downloads##

Опубліковано

08.05.2020

Як цитувати

ШАРОВ, Олександр. «ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: НОВІТНІ ТРЕНДИ ЧИ ПЕРМАНЕНТНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ?». Журнал європейської економіки, вип. 19, вип. 1, Травень 2020, с. 5-15, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1427.

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА