ВІД ІНДУСТРІАЛЬНОГО ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

  • Міхаель Зоммер

Ключові слова:

Терціаризація економіки, елементарний бізнес, зайнятість, трудові відносини, фази зайнятості, соціальний захист, ринок праці та інновацій, цифрова диференціація, глобальна економіка.

Анотація

Аналіз факторів, які стимулюють перехід до інформаційної економіки, і тенденцій розвитку, які супроводжують цей процес, дозволяють чіткіше й аргументованіше окреслити коло питань, що потребують державного втручання. Зміни в економічній системі створюють передумови для формування нового типу трудових відносин на ринку праці. Тому запропонований для обговорення механізм реалізації та вирівнювання інтересів, а також соціального захисту зайнятих являє безумовний інтерес як для теоретиків, так і для практиків.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

08.05.2018

Як цитувати

Зоммер, Міхаель. «ВІД ІНДУСТРІАЛЬНОГО ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА». Журнал європейської економіки, вип. 2, вип. 4, Травень 2018, с. 399-10, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1204.

Номер

Том 2 № 4 (2003)

Розділ

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).